Я не піддамся Зеленим Очам. Я буду сильним, я буду могутнім, я буду стійким і непереможним. Я не піддамся всіляким "але ж", я сповнений рішучості. Вони - зелене лихо, вони руйнують мене, розбирають на цеглинки і створюють щось інше. Щось інше, що не подобається ні мені, ні тим, хто знав мене ще до них.
Але ж вони такі зелені... Вони невинні наче дитяча мрія, вони веселі наче струмочки, вони зелені, о Господи! які ж вони зелені... Як весна. А мрійливі наче осінь...
Чому можлива така зелень? Чому зелений колір не заборонений як наркотик? Чому я хочу впасти до ніг тим Очам і померти від щастя?.. Ні! Ні! Ні-і-і... Я зможу, я повинен, в мене немає іншого шляху - тільки боротьба! Я звільнюся.
Але ж вони такі зелені, і...
Мене врятують інші очі.
Немає коментарів:
Дописати коментар