Скоро дощ

Які сьогодні гарні сутінки. Після негарної спеки вони так приємно пахнуть дощем. І хоч іноді зривається вітер, хряпають двері з вікнами від виникаючих протягів, я дуже радий цьому вітру. Визираю у вікно, мені стає холодно. Тоді я роблю крок вглиб кімнати - знову спека (все ніяк не провітриться) потім знов до вікна - ті самі холодні пориви. Як на гойдалці туди-сюди, туди-сюди - мабуть божеволію...

От-от з'явиться перша зірка, якщо її не злякають спалахи блискавиць, що сиплютьтся і сиплються з таємничої хмари на обрії. Я роблю музику тихіше (вечір, люди вкладаються спати) і вдихаю вітер. Стає дивно, коли уявляєш, як часточка вітру довго летіла полем, чіпляючись за вуса пшениці й пелюстки васильків, кружляла над дорогою, піднімаючи куряву, доторкалась до листя дерев у сусідньому паркові і нарешті опинилася в мене в легенях. Я видихаю - не варто довго тримати вітер в полоні...

Хмара суне і суне, блискавиці мерехтять і мерехтять, вітер сильнішає. Скоро дощ. Сподіваюся він мене умиє...

Вони так цікаво пахнуть

Оце сходив якось на парочку-трійку побачень і знову ловлю себе на думці, що яка ж все-таки приємна штука - жіноцтво. От вона ніби нічого такого і не робить, просто сидить коло тебе на лавочці, а щось невидиме, але дуже-дуже приємне гріє, змушує присунутись ближче. Сонечко вже не пече, навколо пташечки, трава така зелена-зелена, і в середині, коло серця стає так хороше-хороше. Раптова пауза у розмові не гнітить, можна просто посидіти і помовчати, насолоджуючись приємною хвилинкою. Жінка заворожує, затуманює, можливо заморочує лише будучи поруч, лише посміхаючись, лише торкаючись мене, лише...

Вони так цікаво пахнуть. Кожна по-своєму, але кожна обов'язково приємно. Я люблю запам'ятовувати їх запах. Іноді з часом обличчя трохи розмивається у пам'яті, але запах я чомусь не забуваю.

Кожна з них має свою таємну зброю - особливий такий погляд, який має просто збивати мене з ніг - смішні вони. Однак через цей таємний погляд розкриваються їх очі, і тут у мене й справді починають ноги підкошуватись...

У них ніжна шкіра. Я торкаюсь своєї і з впевненістю стверджую - моя не йде ні в яке порівняння.

У них трохи дивне сприйняття дійсності, але це лише додає шарму... Хоча буває й створює купу і ще мішечок проблем, але так життя стає динамічніше й цікавіше.

Миле жіноцтво, я люблю вас на запах, люблю вас на дотик, люблю ваш вигляд і ваші іноді не зовсім зрозумілі вчинки. Я просто люблю вас, жінки!