Ранить відповідь твоя

Живемо ми уже пів року,

Та ранить відповідь твоя.

Ось так в розмові, ненароком:

"Але ж ми поки не сім'я..."

Важкою думкою твоєю

Розчавлений мов равлик я.

Гадав, ми вже були сім'єю

В той день, як стала ти моя.

Я сумую без Марусі

Я сумую без Марусі,

І сиджу на самоті.

Вона в гості до бабусі

Полетіла на п'ять днів.

Але скоро, дуже скоро

Я побачу її знов.

Я без неї наче хворий -

Ось така вона любов.